Французький отоларинголог Альфред Томатіс народився у 1920 році в родині оперного співака. Дитячі роки, проведені за лаштунками театру, багато в чому визначили напрям його наукової діяльності.
Він довів, що вухо, а саме його здатність чути, відіграє величезну роль у формуванні й злагодженому функціонуванні організму як цілісної системи, включаючи ще й певні психічні процеси: мислення, увагу, пам’ять, уяву, а також поведінку. Вухо є своєрідним генератором енергії зі звукових подразників, які передаються спершу у слухові мозкові центри, а далі – всьому тілу. Коли людина втрачає можливість отримувати аудіоінформацію, не чує звуків високої частоти, її організм перебуває у пригніченому стані і не може нормально функціонувати.
Після проведених експериментів Альфред Томатіс зрозумів, що внутрішнє вухо, в якому розміщуються основні частини слухового аналізатора, та слухові центри головного мозку, де звукова інформація проходить обробку, здатні відновлювати свої функції. Крім того, він зробив такі висновки:
– можна відновити здатність слухати за допомогою спеціальної гімнастики для внутрішнього вуха, комплекс вправ якої побудований на звуках високої частоти;
– голос людини відтворює тільки ті звуки, які чує її вухо;
– саме голос матері є тим визначальним фактором, який допомагає дитині в майбутньому оволодіти рідною мовою.
На заняттях за методом Тоmatis людина по-новому вчиться чути і слухати. Ці вправи корисні не тільки дітям і дорослим з порушеннями слуху, але й тим, хто добре чує, але не використовує свій слух на всі 100%. Слухання –це активний процес, під час якого слухова інформація фільтрується: потрібне передається у мозок, а «сміття» відкидається. Якщо цього не відбувається, то людині складно використовувати цю інформацію за призначенням, і у неї виникають проблеми із запам’ятовуванням, концентрацією уваги, настроєм, поведінкою та навчанням.
Метод корекції слуху, запатентований Альфредом Томатісом, також відомий як аудіо-психо-фонологія (АПФ).
Дитина або дорослий надіває бездротові навушники, так звані «електронні вуха», в яких звучать спеціально оброблені композиції. В основному, це музика Моцарта чи григоріанського хоралу (традиційний спів католицької церкви), бо саме в ній багато високих частот. Поки звучить мелодія, людина може робити що завгодно: грати, малювати, займатися рукоділлям і т.д. Прослуховування триває 1,5 – 2 години.
Що ж у цей час відбувається у внутрішньому вусі? Звук передається двома шляхами: через кістки черепа (кісткова провідність) і повітрям (повітряна провідність). Заздалегідь оброблений за методом Тоmatis звуковий сигнал характеризується ритмічною зміною звукової частоти й інтенсивності, тому він стимулює м’язи внутрішнього вуха й водночас активує моторні і слухові функції.
1. Спочатку звук потрапляє на барабанну перетинку.
2. Проходячи по верхній частині кісток черепа, звук змушує м’язи стремінця і молоточка (слухові кісточки) скорочуватися і розслаблятися.
3. Ці коливання змушують працювати два органи: орган слуху – завитку (равлик) і орган рівноваги – вестибулярну мембрану. Вони перетворюють звуковий сигнал в електричний імпульс і передають його далі в слуховий центр мозку. Тут велике значення має ритм звукового сигналу, адже вестибулярна мембрана дуже чутлива до положення тіла в просторі та відповідає за рівновагу й відчуття ритму.
У кожному конкретному випадку характеристики звукового сигналу, що передається через «електронні вуха», підбираються індивідуально, залежно від проблеми, яку потрібно скоригувати.
Поділитись цим:
© Розмовляйко, 2019-2024