Сенсорна кімната. Консультація практичного психолога.

10 Січня 2020

Сенсорна кімната – спеціально обладнана кімната, де створене інтерактивне середовище розвитку, в якому дитина за допомогою різного стимульного матеріалу розвиває свої органи чуття (нюх, слух, зір, смак, тактильність, пропріорецепцію та вестибулярний апарат).
Зазвичай сенсорні кімнати містять багато різноманітних предметів, речей і технічних засобів (звукових і світлових):

Сенсорні коробки – це спеціальні контейнери, наповнені різноманітними тактильними матеріалами, які дитина може досліджувати руками: ґудзики, бобові, пісок, різноманітні макарони, камінці, мильний розчин і т.д. Такі коробки допомагають розвивати дрібну моторику, уяву, концентрацію, підвищують тактильне сприйняття, стимулюють пізнавальні психічні процеси та мовлення;

Сухий басейн – наповнений кульками басейн покращує психоемоційний стан дитини, дозволяє задовольнити потребу у постійному русі, розвиває дрібну моторику, тактильну і візуальну чутливість. Під час перебування у басейні дитина відчуває масажний ефект, що позитивно впливає на загальну моторику і м’язову систему;

Сенсорні доріжки – це спеціальні доріжки, поверхня яких вкрита різним за твердістю та формою матеріалом (каміння, галька, ґудзики, невеличкі кільця дрібні кульки та т.д.), які використовуються для масажу стоп і впливають на їх біологічно активні точки. Доріжки сприяють отриманню різноманітних тактильних відчуттів, активують та розслабляють нервову систему дитини, запобігають виникненню та розвитку порушень опорно-рухового апарату; сенсорні тренажери (гамаки, гойдалки, тарілочки) – незамінний інструмент під час занять в сенсорній кімнаті. Ці засоби вестибулярної стимуляції сприяють розвитку реакції рівноваги, моторного планування, зорово-моторної та білатеральної координації, тренують м’язи та правильну поставу. Вони є дієвим методом профілактики порушення опорно-рухового апарату й укріплення суглобів. Повільне і рівномірне розгойдування сприяє активізації великої кількості вестибулярних рецепторів і врівноважує емоційний стан дитини.

На заняттях у сенсорній кімнаті психологи використовують також цікаві інтелектуальні вправи та ігри, які сприяють розвитку пізнавальних психічних процесів, позитивно впливають на дрібну та загальну моторику. Вибудовується злагоджена співдія всіх сенсорних систем для повноцінної організації правильної цілеспрямованої діяльності організму.

Консультація психолога включає:

бесіду з батьками;
збір анамнезу: ознайомлення з інформацією про перебіг вагітності та пологи у матері, з особливостями раннього розвитку дитини, її загальним станом здоров’я та висновками обстежень в інших спеціалістів;
діагностику таких сфер розвитку дитини:
пізнавальні психічні процеси: зорове сприймання (розмір, форма, товщина, довжина), тактильно-рухове сприймання (тверде/м’яке, важке/легке), мислення (сортування, порівняння, узагальнення, групування), пам’ять, увага;
сенсорний розвиток – повноцінне сприймання ознак предметів, сформованість уявлень про співвідношення за величиною, формою і кольором, знаходження спільного та відмінного, кількісне розуміння предметів;
просторові взаємозв’язки – орієнтація у просторі щодо певного предмета, розуміння понять ліворуч/праворуч, верх/низ, права/ліва сторона;
моторний розвиток – біг, стрибки, втримання рівноваги, кидання м’яча;
дрібна моторика – маніпуляція та ігри з дрібними предметами, гра з пластиліном, фарбами, ручкою, пензликом для фарб і олівцями, складання
предметів з дрібних елементів;
ігрові уміння – виконання маніпулятивних дій за їх призначенням, виконання інструкцій спеціаліста, розуміння понять добре/погано;
обговорення висновків діагностики та надання рекомендацій батькам.

Читайте також

25 Січня 2021
Модель поетапного розвитку вищих психічних функцій людини
Піраміда розвитку когнітивних процесів Вільямса і Шеленберга ілюструє розвиток інтелектуальних процесів дитини, а також допомагає зрозуміти, як працює нейрокорекція та сенсорна інтеграція. Насамперед розвивається нижній рівень - сенсорні процеси (зір, слу...
20 Листопада 2020
Альфред Томатіс і його метод
Французький отоларинголог Альфред Томатіс народився у 1920 році в родині оперного співака. Дитячі роки, проведені за лаштунками театру, багато в чому визначили напрям його наукової діяльності. Він довів, що вухо, а саме  його здатність чути, відіграє...
13 Жовтня 2020
Диспраксія
Диспраксія – поняття, про яке ми все частіше чуємо останнім часом. Отож, диспраксія – це так званий синдром «незграбної дитини», тобто порушення довільних рухів дитини (патологічний тонус, параліч, парез і т.д.) Проявляється: під час виконання різних мото...