Іноді батьки помічають: дитина ніби все чує, але на прохання не реагує, не виконує прості інструкції, не озивається на ім’я. Звісно, це викликає тривогу. Але важливо розуміти: не всі труднощі в спілкуванні свідчать про проблеми зі слухом. Часто причина криється глибше — у нерозумінні зверненого мовлення.
Що означає «розуміти мовлення»
Розуміння мовлення — це більше, ніж просто здатність чути. Це процес:
- Сприйняття звуку.
- Узгодження звуку зі змістом.
- Адекватної реакції.
Наприклад, коли дитина чує «м’яч», вона має уявити знайомий предмет, а на фразу «йдемо гуляти» — очікувати дії.
За Р. Є. Левіною, існує п’ять рівнів розуміння мовлення:
- Нульовий: дитина не сприймає звернене мовлення, навіть якщо фізіологічний слух збережено.
- Ситуативний: реагує лише в контексті знайомої ситуації (наприклад, тягнеться до взуття, почувши «йдемо гуляти»).
- Номінативний: розуміє переважно іменники (назви предметів), але дієслова чи прикметники залишаються поза сприйняттям.
- Предикативний: розширює словниковий запас, розуміє дієслова та деякі прийменники, але ще не розрізняє граматичні форми.
- Розчленований: повноцінне розуміння мовлення, включно зі складними граматичними структурами.
Нульовий рівень є найскладнішим для корекції, адже на цьому етапі дитина:
- не озивається на ім’я;
- не виконує навіть найпростіших інструкцій;
- не показує знайомі предмети чи іграшки на прохання;
- може взагалі не реагувати на звернене мовлення або реагувати лише на певні звуки (наприклад, мультики, обгортку від цукерки), але не на голос мами;
- може закривати вуха або плакати через звуки;
- не завжди повертає голову на звук.
Так, на цьому рівні розуміння мовлення в дитини можуть з’являтись певні звуки або звукосполучення, але вони не мають зв’язку зі змістом: дитина не повторить їх за проханням. Таке мовлення нефункціональне, не спрямоване на спілкування.
Можливі причини нерозуміння мовлення
Навіть якщо слух у нормі, причин того, що дитина не розуміє мовлення, може бути кілька:
- Проблеми з аудіальним сприйманням. Дитина чує, але мозок не обробляє звуки належним чином. Вона може не помітити, як впала каструля, але миттєво зреагувати на музику з мультика.
- Порушення сенсів. Дитина не пов’язує звук слова з його значенням, тобто не «зчитує» сенс. Може повторювати слова, як папуга, але не усвідомлює, що за ними стоїть.
- Недостатній розвиток психічних функцій. Мислення, пам’ять, увага ще не сформовані достатньо для того, щоб обробити мовлення і зреагувати на нього.
- Комунікативні особливості. Дитина може частково розуміти, але не демонструє це. Вона не дає зворотного зв’язку, тому важко визначити, чи сприйняла вона сказане.
Норми формування розуміння мовлення в дітей
Щоб визначити, чи є проблеми в дитини з розумінням мовлення, можна порівняти її реакції з нормою за віком:
- 0–2 тижні: маля починає вслухатися в навколишні звуки;
- до 6 місяців: реагує на інтонацію, упізнає знайомі голоси;
- 8–10 місяців: озивається на ім’я, розуміє «не можна», «де?» тощо;
- 1 рік: починає впізнавати певні предмети за словом;
- 1,5 року: впізнає предмети на картинках, розуміє прості інструкції.
- 2 роки: виконує двоетапні прохання.
- 2,5–3 роки: розуміє питання, відмінки, короткі тексти.
- 4–6 років: опановує складні граматичні конструкції, метафори.
Важливо діяти вчасно!
Без розуміння мовлення не формується власне мовлення. А мовлення — це основа пізнання світу, навчання, побудови стосунків. Тому чим раніше помітити труднощі й почати діяти, тим більший шанс наздогнати норму й дати дитині простір для повноцінного розвитку.
Важливо не чекати, що «переросте». Якщо ви помічаєте, що дитина не реагує на звернене мовлення, не розуміє прохання або не має мовного контакту, не варто зволікати.
У Розмовляйко ми з любов’ю допомагаємо малюкам розвивати мовлення від перших звуків до повноцінної комунікації. Запрошуємо на консультацію: разом ми знайдемо рішення, зрозуміємо причини та підберемо ефективний маршрут до розвитку мовлення саме вашої дитини.
