- +38 098 179 43 34
- ПН - ПТ: 09:00 - 19:00
Пропріоцептивна система
- 2 Листопада, 2019
Пам’ятаєте, як часто Ви перевіряєте занімілий після візиту до стоматолога рот. Коли ми не відчуваємо якусь частину свого тіла, це може повністю відволікати нас. Ось що трапляється, коли наша пропріоцептивна система не встигає за подіями.
Ця важлива сенсорна система має рецептори в м’язах, зв’язках і суглобах. Їхнє завдання – повідомляти нам, де знаходяться частини нашого тіла, чим вони зайняті, без візуального контролю. Однак, якщо ця сенсорна система не прокинулася повністю, ми повинні щось зробити, щоб їй допомогти. Наприклад, стукати ногою, якщо ми не впевнені, де вона зараз знаходиться. Поки ми стукаємо, у нас усе гаразд. Але зазвичай не проходить і хвилини, як ми чуємо: «Припини стукати!». Але як тільки зупинимося, не знаємо, де наша нога, а наша голова знову зайнята питанням «де?» замість того, щоб концентруватися на тому, що ми робимо.
Як це проявляється?
Коли пропріоцептивна система дає збій, нам подобається жувати практично все що завгодно, особливо тоді, коли ми повинні сидіти нерухомо або відчуваємо стрес із якого-небудь приводу. Це здається божевіллям, наче всі стільці на світлі слизькі.
Насправді відбувається наступне: щоб більше уваги приділяти темі уроку, ми починаємо розгойдуватися. І поки розгойдуємося, ми повністю занурені в те, про що говорить вчитель. Але всі ці рухи можуть стати причиною падіння зі стільця. Якщо наша пропріоцептивна система добре виконує свою роботу, вона посилає швидкий сигнал в мозок на адаптацію, яка допомагає нам всидіти на стільці. Але якщо ми не отримуємо цей сигнал вчасно, то перш ніж встигаємо щось зрозуміти, ми зісковзуємо зі стільця і падаємо на підлогу. Коли це трапляється, то деякі з нас ніяковіють. Можливо, хтось і прикидається спеціально, щоб не показати своєї необачності чи незграбності.
Правда в тому, що ніхто з нас не знає, чому ми продовжуємо падати на підлогу. Ситуація ускладнюється ще й тим, що нас звинувачують в поганій поведінці й неповазі до вчителя. Сумно, тому що насправді ми впали, бо були уважні. Пропріоцептивна система так само говорить нам, яких зусиль потрібно докласти, щоб щось зробити. Якщо ми не отримуємо такі повідомлення, то це може зіпсувати нам життя. Без правильного зворотного зв’язку ми можемо натискати на олівець досить сильно або ж недостатньо сильно. Або стирати гумкою так сильно, що рветься папір. І люди думають, що ми жорстокі, коли гладимо собаку досить сильно або занадто грубо граємо з іншими дітьми. На додаток до всього, люди дратуються, коли ми торкаємося всіх речей, повз які проходимо. Але вони б робили те ж саме, якби пересувалися в темряві або були б сліпі. Дотик стіни дає нам точку опори: це Я, а це – стіна. Просто деякі з нас потребують точки відліку, відколи світло увімкнене. Але це ще не все.
Погана пропріоцептивна система не вберігає нас від вторгнення в наш особистий простір іншої людини. Проблема в тому, що ми не усвідомлюємо самого факту вторгнення. На жаль, люди часто дратуються на дітей, які туляться, стукають, жують і чіпають все підряд. Тому радісно дізнатися, що все не обов’язково має бути саме так… У жодному разі… Ми можемо повністю розбудити і покращити нашу пропріоцептивну систему і чудово повеселитися!
Поділитись цим:
НОВІ СТАТТІ
© Розмовляйко, 2019-2022