Як навчити дитину жувати?
Останнім часом у дітей (3-4 роки) досить поширеною є проблема з жуванням твердої їжі. Батьки часто звертаються до логопедів за консультацією «Як навчити дитину жувати?».
Трирічні діти приходять у дитячий садок і не можуть нічого там їсти, а їхні батьки ще й приносять пюре у баночках. І ця проблема стає все більш поширеною.
Небажання дітьми їсти тверду їжу може призвести до таких негативних наслідків:
- шлунок виробляє невелику кількість травних ферментів і шлункового соку через те, що їжа недостатньо змішується зі слиною;
- формується неправильна артикуляційна вимова звуків через недорозвинення м’язів язика;
- зуби не відчувають потрібного навантаження, що провокує їхнє передчасне випадіння та формування неправильного прикусу.
Варто зазначити, що перші жувальні рухи рефлекторно з’являються у 4-5 місяців (саме тоді спостерігається переміщення блювотного рефлексу від середини язика до задньої його третини). У 7-12 місяців у дитини формуються навички кусання та жування, з’являються бокові рухи язика і розвивається здатність переміщувати їжу язиком до зубів. У цьому віці вона вже може їсти кашу, порізані фрукти та сирі овочі. У віці 1-2 років може їсти зі столу дорослих. Приблизно з одного року дитина може поступово починати їсти тверду їжу і вчиться жувати невеличкі шматочки.
Що ж робити, коли час втрачено, і дитина вже звикла до перетертої їжі та давиться навіть найменшим шматочком навіть після 2-ох років?
У цьому процесі можна виділити два аспекти: фізіологічний і психологічний. Необхідно активізувати роботу м’язів язика та подолати блювотний рефлекс. Позитивний ефект має легкий масаж язика через марлеву серветку або за допомогою дерев’яної ложечки, яка поступово рухається до кореня язика; виштовхування язиком марлевої серветки, яку розміщують глибоко за щокою. Одночасно з масажем корисно проводити артикуляційну гімнастику.
Як подолати страх попадання у рот твердої їжі? Для цього використовують ніблер, або ситечко для жування. Це пристосування, за допомогою якого дитина зможе безпечно їсти фрукти та овочі та навчитись жувати. У спеціальну сіточку з ручкою вставляється шматочок їжі, дитина не може відкусити великий шматок, але в рот потраплятимуть лише найдрібніші частинки продукту, безпечні для ковтання. Вона відчуватиме смак їжі, розвиватиме жувальні м’язи та тренуватиме слиновиділення. Поступово потрібно пропонувати дитині їжу шматочками, потім їжу, подрібнену виделкою. Можна використовувати психологічний прийом: «раптом десь загубився блендер» (або зламався), а потім запропонувати дитині самій подрібнити їжу виделкою у своїй тарілці («ти ж уже такий дорослий»).
Можна викликати бажання їсти тверду їжу за наслідуванням. Вам необхідно всією сім’єю показати дитині, що їсти – цікаво та захопливо! Ви усі разом сідаєте за стіл, дитину НЕ ЗАПРОШУЄТЕ до себе (спеціально ігноруєте) і починаєте їсти з величезним апетитом, нахвалюючи, як неймовірно смачно! У неї, таким чином, викликається зацікавленість їжею. Якщо дитина підходить до столу – не потрібно одразу садити її за стіл – навпаки, пропонуйте зайнятись іншою справою, адже ми їмо, у нас дуже важлива справа. Запрошуйте гостей і ходіть у гості також. Ваша поведінка повинна бути такою, щоб дитина зрозуміла, що вона у житті втратила щось дуже цікаве! Врахуйте, що після 2-ох років викликати інтерес дитини до їжі досить складно, поняття уже сформувалось – тому не варто чекати швидких результатів, вона не одразу бігтиме до столу. Вам необхідно дочекатись від неї вияву стійкого зацікавлення і тільки тоді варто давати пробувати.
Не залишайте дитину з їжею без нагляду. Але не потрібно наполегливо спостерігати за нею, адже дитина почне шукати яку-небудь небезпеку під час прийому твердої їжі та знову почне давитись.
Поділитись цим:
НОВІ СТАТТІ
Рекламний блок
© Розмовляйко, 2019-2024